Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булькати

Булькати, -каю, -єш, гл. Булькать, издавать звукъ: «буль-буль», при вытеканіи, кипѣніи (жидкости). Драг. 48. Ниво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. І. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬКАТИ"
Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ. Вх. Лем. 408.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. Черном. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Грин. III. 200. Обтрусять у саду зімниці. Греб. 403. 8) Лихорадка. Вх. Уг. 241.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Надвигаться, надвинуться. 2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька. Ном. № 2022.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного. Волч. у.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Єв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Плахтяний, -а́, -е́ Изъ плахти сдѣланный, къ ней относящійся.
Прибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл. = прибірати, -ся.
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.