Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузя

Бузя, -зі, ж. Дѣтск. 1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. О. 1862. IX. 118. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора). Грин. II. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЯ"
Бутівка, -ки, ж. Тонкая палка въ игрѣ бути. Cм. бут 5.
Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54.
Обкутувати, -тую, -єш, сов. в. обкутати, -таю, -єш, гл. Окутывать, окутать, плотно завернуть. Рудч. Ск. І. 193.
Пересміяти, -мію́, -є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Грин. II. 80. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані. Рудч. Ск. І. 69.
Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Притирити, -ся. Cм. притирювати, -ся.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж. 1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину. Шух. І. 195. 2) Ловушка для воробьевъ. Вх. Пч. II. 15. Cм. стрілка.
Уходжий И Ухожий, -а, -е. — до кого Бывающій у кого. Ти бабусю.... видно до панів уходжа. Г. Барв. 490.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.