Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузя

Бузя, -зі, ж. Дѣтск. 1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. О. 1862. IX. 118. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора). Грин. II. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЯ"
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Дівока, -ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Запу́татися, -таюся, -єшся, гл. = заплутатися.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука. Рудч. Ск. II. 150.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Розрабувати, -бую, -єш, гл. Разграбить.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.