Бревкати, -каю, -єш, гл. Жрать.
Заква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Закисать, закиснуть.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Ум. за́йчик.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. Було під робочу пору. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. Під холеру вони полягли. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Теремок, -мка, м.
1) Ум. отъ терем.
2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки.
3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа.
3) мн. бахрома.
Тихнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова.
Уважність, -ности, ж. Внимательность.
Хапанка, -ки, ж.
1) Воровство, кража. Ей, лови його, хапанка! — кричить видющий.
2) Взятка.
3) Торопливость, поспѣшность. Не хапанка на Іванка.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1.