Затули́ти, -ся. Cм. затуля́ти, -ся.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Мастити голову. Середа піст, не треба губи мастить. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками.
Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща.
Поросль, -лі, ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце).
Посовом нар. Посовываясь. Сядеш верхи та посовом і перелізеш, щоб у воду не впасти.
Привітатися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Зліз з коника, привітався: «День добрий, серденько!» Іди, доню, найди її, найди, привітайся.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Ум. терничо́к.
Чапак, -ка, м. Надсмотрщикъ за косарями.
