Блукання, -ня, с.
1) Блужданіе.
2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих.
Босоркун, -на, м. Упырь.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Єди́н, єдна, -не числ. = один. Єдин гроші складає, а другий мішок шиє.
Кістняк, -ка́, м. = кістяк 1. Возила, возила (коняка), а тепер кістняк тліє.
Незрозумілий, -а, -е. Непонятный.
Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить.
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає.
