Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

букарт

Букарт, -та, м. = байстрюк. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКАРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКАРТ"
Бесурмен, -на, м. = бусурман.
Діля́нка, -ки, ж. 1) Половина мички льну, пеньки. 2) Часть, участокъ. Ділянка в лісі.
Жалки́й, -а́, -е́. 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. І. 100.
На́бівка, -ки, ж. Верхняя половина ля́ди (Cм.) въ Стрыйск. у. МУЕ. III. 24.
Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.
Підтерти Cм. підтирати.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками. Шевч. 248.
Храпій, -пія, храпко́, -ка, м. Хропунъ, храпящій человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКАРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.