Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

букарт

Букарт, -та, м. = байстрюк. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКАРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКАРТ"
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный. Желех.
Нага́дування, -ня, с. Напоминаніе.
О́дуд, -да, м. Птица удодъ, upupa. Вх. Пч. II. 15.
Ріжниця, -ці, ж. Разница. Г. Барв. 226.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Шпиг, -га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКАРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.