Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин.
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ум. невільничок.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Освічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. освіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Освѣщаться, освѣтиться. Ні отопиться, ні освітиться.
2) Просвѣщаться, просвѣтиться.
Пишнокрилий, -а, -е. Съ красивыми крыльями.
Понамащувати, -щую, -єш, гл.
1) Намазать масломъ, саломъ.
2) Намазать (глиною).
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку.
