Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буковинець

Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВИНЕЦЬ"
Биндюк, -ка, м. = чміль. Вх. Пч. II. 26.
Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти. Гол. ІІІ. 313.
Бужанина, -ни, ж. 1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. бужанинка.
Вилетіти Cм. вилітати.
Глушець, -шця, м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.
Доказа́ти Cм. доказувати.
Здвиг, -гу, м. 1) Стеченіе, скопленіе. В Почаєві на Зелені свята — такий здвиг! Могил. у. 2) Праздникъ Воздвиженія Креста Господня, 14 сентября. МУЕ. III. 48.
Наполоска́тися, -лощу́ся, -щешся, гл. Вдоволь наполоскаться.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2)бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКОВИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.