Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйно

Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Левиц. Пов. 191. Що буйниї вітри буйно повівають. Чуб. V. 570. Буйно конем по вулиці проїзжав. АД. І. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙНО"
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Вистругати Cм. вистругувати.
Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.́
Нестатечний, -а, -е. 1) Не зажиточным, бѣдный. 2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.
Павутина, -ни, ж. Паутина. Чуб. V. 819.
Перекликати, -ка́ю, -єш, сов. в. перекликати, -каю, -єш, и -чу, -чеш, гл. Перезивать, перезвать. Молодая дівчинонька усіх хлопців перекликала. Чуб. V. 164. І все таки рідню свою я до себе перекликаю. Чуб. V. 457. Як уже всіх перекличе, то дівчата співають. Грин. III. 514.
Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Подряпатися, -паюся, -єшся, гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається. Рудч. Ск. І. 54.
Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.