Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Боровиця, -ці, ж.
1) Черника, vaccinium myrtillus.
2) = боровина.
Де́нно нар. Днемъ. Били турка денно, нічно.
Зата́юватися, -та́ююся, -єшся, сов. в. затаї́тися, -таю́ся, -ї́шся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Міша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Мѣшать, смѣшивать, перемѣшивать. Мішай кашу. Пане гетьмане!.. старого пса непристойно мішати в нашу компанію.
Остаток, -тку, м. = останок 1. Та як вони сміють! — викрикне на остатку.
Переднівка, -ки, ж. переднівок, -вка, м. Время передъ, жатвой, передъ сборомъ новаго хлѣба, овощей. Петрівка — переднівок.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею.
Труханя, -ні, ж. = труха 2.
