Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бульба

Бульба, -би, ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = картопля. Вх. Пч. І. 13. ЗЮЗО. І. 137. Ум. бульбочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБА"
Зі́рко 1, -ка, с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка. Ном. № 9907.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза. Угор.
Мру́ка, -ки, м. Мурлыка.
Нало́патися Cм. налопуватися.
Пазолки Cм. пазілки.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься. Харьк.
Потитарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть церковнымъ старостой.
Роспустниця, -ці, ж. Развратница. Ой улиця роспустниця. Мил. 69.
Тасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у. 2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34.
Чіт, -ту, м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.