Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Стоять намети як біль біленькі. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Всю ніч не спала, біль сукала. Я з тебе, біле, плахту витчу. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Ум. білечка. Забери собі біль-білечку.
Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Вітер буйний знявсь, засвистів.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Ще дужче злостує.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока.
Куп'єваха, -хи, ж. = купина. ,
Ложи́сько, -ка, с. Мѣсто, послѣдъ (у родильницы), Placenta.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Прохамаркати, -каю, -єш, гл. = прохарамаркати. Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркаю.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
