Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Забига́чкий, -а, -е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. . Пішла в опліт сіна (взяти).
Паняга, -ги, м. = панюга.
Парадний, -а, -е. Парадный. Парадні покої.
Перепадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перепастися, -паду́ся, -де́шся, гл. Исхудать, истощиться. Наївся — як бик, перепався — як смик.
