Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундз

Бундз, -дза, м. 1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. Cм. будз. 2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех. 3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. Ум. бундзик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЗ"
Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница. Св. Л. VII. 37.
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г.
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Позсовувати, -вую, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Спершу густо, мов їх (хати) одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше, а далі рідче. Мир. Пов. II. 83.
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Приправа, -ви, ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. Ум. приправка. Грин. ІІІ. 653.
Ротеня, -няти, с. Ротикъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Середопістя, -тя, с. Крестопоклонная недѣля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.