Вихитати Cм. вихитувати.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Надопта́ти, -пчу, -пчеш, гл. = наздоптати.
Обиденний, -а, -е. Сдѣланный въ одинъ день. Зробіть ви обиденну сіть, таку, шоб ув один день і прялась, і сукалась, і моталась, і шоб із тії ниті і сітка плелась.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Тютюнниця, -ці, ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Работница на табачныхъ плантаціяхъ.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.
Хріниця, -ці, ж. Lepidium latifolium L.
