Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовливий

Бунтовливий, -а, -е. Склонный къ бунтамъ, мятежамъ, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВЛИВИЙ"
Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Гремі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Гремѣть, издавать сильный, раскатистый звукъ. Грім гремить. Ой стучить гремишь з поля сторожа. Чуб.
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у.
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Наси́пчасто, нар. Насыпано обильно. Як насипчасто, то й накипчасто. Ном. № 12309.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви. Мнж. 192.
Суччя, -чя, с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. Шух. І. 74, 176. З середини шашіль виточує гниле суччя. Мир. Пов. І. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.