Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузувати

Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗУВАТИ"
Гайстра, -три, ж. Астра, Aster chinensis L.
Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.
Нетямуха, -хи, об. = нетяма 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Пігнатися гл. = погнатися. Глядів свити — не вдягався, за волами так пігнався. Чуб. V. 1015.
Поналигувати, -гую, -єш, гл. Тоже, что и налигати, но многихъ. Поналигуй волів.
Посортувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсортировать.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Пухтя, -ті, м. = пухтій.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.