Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булеґа

Булеґа, -ґи, ж. Ув. отъ булка. Голова була голена, тілько оселедець спереду (його через те й прозвали булеґою, що в його голова була так як булка обголена). О. 1861. X. 33, 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЕҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЕҐА"
Ая́й, меж. Ай! Желех.
Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. І. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. боклажок.
Бубляхи, -хів, м. Сѣмянные плоды картофеля. Н. Вол. у.
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Зами́литися, -люся, -лишся, гл. Покрыться пѣной.  
Инджибаба, -би, ж. Баба-яга. Угор.
Перекласти Cм. перекладати.
Пересісти Cм. пересідати.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье. Черк. у.
Шльонка, -ки, ж. 1) Овца силезской породы. 2) Шерсть этой овцы. 3) Мясо этой овцы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЕҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.