Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булеґа

Булеґа, -ґи, ж. Ув. отъ булка. Голова була голена, тілько оселедець спереду (його через те й прозвали булеґою, що в його голова була так як булка обголена). О. 1861. X. 33, 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЕҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЕҐА"
Досту́кування, -ня, с. Достукиваніе.
Завда́рім, нар. Задаромъ, за безцѣнокъ. Татарин, братіку, татарин, продав сестрицю завдарім, та взяв завдатку калину. Н. п.
Зона, -ни, ж. = зана.
Підтекти Cм. підтікати.
Поважність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Позаколювати, -люю, -єш, гл. Заколоть (многихъ).
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Стережений, -а, -е. Осторожный. Стереженого Бог стереже. Ном. № 4296.
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЕҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.