Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булеґа

Булеґа, -ґи, ж. Ув. отъ булка. Голова була голена, тілько оселедець спереду (його через те й прозвали булеґою, що в його голова була так як булка обголена). О. 1861. X. 33, 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЕҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЕҐА"
Креплики, -ків, м. мн. Пирожки съ капустой, сливами или рыбой. Kolb. І. 86.
Набро́статися, -таюся, -єшся, гл. = наброститися.
Недотиркливий, -а, -е. = недоторкливий.
Однословно нар. Согласно.
Осібне нар. Особо, отдѣльно. Не осібне поклади; а те докупи. Камен. у.
Повскакувати, -куємо, -єте, гл. Вскочить, впрыгнуть во что (во множествѣ). Рудч. Ск. II. 133.
Пряженя, -ні, ж. Яичница съ мукой и молокомъ. Маркев. 159.  
Совп, -па, м. = подошов. Вх. Пч. II. 24.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЕҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.