Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку.
Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Збре́склий, -а, -е. О молокѣ: начинающій киснуть.
Лайняр, -ра, м. Навозный жукъ. Geotrupes stercorarius.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося.
