Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забідити

Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІДИТИ"
Архитекту́рний, -а, -е. Архитектурный. Архитектурні дива́ собі будуйте. К. (О. 1861. II. 23).
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Істній 2, -я, -є.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. Ум. онучатко. Г. Барв. 125.
Посмішливий, -а, -е. Насмѣшливый, веселый.
Приборкати Cм. приборкувати.
Прикарабок, -бка, м. = прикалабок. Верхнеднѣпр. у.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.