Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трембіта

Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Шух. І. 72. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕМБІТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕМБІТА"
Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Вугельник, -ка, м. Обжигатель углей. Вас. 145.
Капровокий, -а, -е. = каправий. Вх. Зн. 24.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Кріпити, -плю́, -пиш
Нетружений, -а, -е. Не трудовой. В його хліб нетружений.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.  
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Промаршалкувати, -ку́ю, -єш Пробыть извѣстное время маршалком.
Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕМБІТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.