Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забіглий

Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГЛИЙ"
Відбігати 2, -гаю, -єш, сов. в. відбігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Отбѣгать, отбѣжать. 2) — що. Терять, потерять. Десь шапку відбіг. Чи одбіжить бува люльку в сварці, а грошей на нову кат-ма, — вони.... купували йому. Мир. ХРВ. 147. 3) — чого, кого. Чуждаться, оставлять, оставить, покидать, покинуть. Свого батька змалку відбігаю. К. Досв. 155. Ой що кров живую ссали, — власних скарбів одбігали. К. Досв. 116.
Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.
Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. ЗОЮР. І. 136. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. Черк. у. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо. Н. Вол. у.
Зателе́панка, -ки, ж. Неряха. Желех.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Кожом'яківна, -ни, ж. Дочь кожевника. Везе на батьківщину башту кожом'яківну. Г. Барв. 253.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Утирач, -ча, м. Полотенце для лица. Рушник-утирач. Вас. 167.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Хотин. у. Нажене того худяку повен степ. Лохв. у.
Шматковий, -а, -е. Кусковой. шматкове сало. Шпикъ, свиное сало. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.