Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забіглий

Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГЛИЙ"
Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Зводи́тель, -ля, ж. 1) Обольститель. 2) пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Зго́рбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує. Ном. № 11406.
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170.
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.