Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син.
Бондарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься бочарствомъ.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Де любов, там сам Бог пробуває. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Ой Боже, Боже, що тая любов може! до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці.
Підпіччя, -чя, с. Углубленіе подъ печью. Біленькі курочки з підпіччя глядять.
Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть.
2) Сердитый, раздражительный.
Служанець, -нця, м. Служитель. Великі пани не боронили своїм служанцям дивитися на їх бенкети і ігрища.
Спокусливий, -а, -е. Искусительный, соблазнительный.
Цимбрований, -а, -е. Имѣющій цимбри́ння. Цимбрована криниця.
