Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забережжа

Забере́жжа, -жа, с. Забережье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЕРЕЖЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЕРЕЖЖА"
Додму́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Дуть до чего нибудь, до какого нибудь случая.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати». Левиц. І. Світ. 7.  
Ониж нар. = аж. Вх. Зн. 44.
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Подольск. г. Він нам губи чистим медом, не пергою маже. Мкр. Н. 32.
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Гн. І. 55. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки. Чуб. V. 965.
Поодл.. Cм. повідл..
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Сплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Сплакав над ними (прощаючись), поблагословив їх. Гн. І. 145. Вона стала, сплакала, та й дома ся зостала. Гол. І. 216. 2) Выплакать. Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу. Чуб. V. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЕРЕЖЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.