Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Ді́яльно нар. Дѣятельно.
До́хлий, -а, -е. Дохлый.
За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Зайчик-побігайчик. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Раст. Lepidium ruderale L.
Закарлю́чка, -ки, ж. Ум. отъ закарлюка.
Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Розбужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розбуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться. Встаньте, браття, та розбудітеся.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Шняга, -ги, ж. Жаба.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ.
2) = штундарь.
