Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелечич

Леле́чич, -ча, м. Аисть-самецъ. Полетів уже леле 2чич, полізу до гнізда. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИЧ"
Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.
Го́цки меж. = Гоц. Ном. ст. 300, № 364.
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года. Kolb. I. 125. Шух. І. 144.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
На́бор нар. = набір.
Нагля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = наглити.
Перечикрижити, -жу, -жиш, гл. Перерѣзать.
Укір нар. см. на-вкір.
Цалівка, -ки, ж. 1) Мѣра въ 24 дюйма. МУЕ. ІІІ. 29. 2) Шалевка въ дюймъ толщиною. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛЕЧИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.