Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелечич

Леле́чич, -ча, м. Аисть-самецъ. Полетів уже леле 2чич, полізу до гнізда. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИЧ"
Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29.
Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели. Канев. у.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Протюкати, -каю, -єш, гл. Крикнуть на кого тю. Протюпайте на його, що він чорт-зна-що робить. Конст. у.  
Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина. Камен. у.
Триніжка, -ки, ж. = триніжок. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛЕЧИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.