Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Зобачати, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Як я його не зобачу, то не раз заплачу.
Існісінько нар. Точнехонько.
Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Два рушники довгих та мудро вишитих.
На́йманка, -ки, ж. Спросъ на наемъ, наемъ. Як що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш.
Перекалка, -ки, ж. Грязные рвы, ручьи поперекъ дороги.
Потаєнці нар. = потаємне = потай. Потаєнці од усіх.
Тереновий, -а, -е. Сдѣлавный изъ терна. Теренова наливка.
Шрубувати, -бую, -єш, гл. Винтить.
