Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забілити

Забіли́ти, -ся. Cм. забілювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІЛИТИ"
Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. І. 172.
Визолотити Cм. визолочувати.
Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Левиц. І. 69. Ти б позичив у кого небудь на відробіток. О. 1861. XI. 111.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Гружде́ль, -ля, м. Родъ гриба — груздь? Камен. у.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.
Дом, -му, м. = дім. Чуб. ІІІ. 177.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.