Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Перейшов у їхню віру.
Камізелок, -лка, м. Жилетъ.
Надсила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. надісла́ти, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость.
Незнайомість, -мости, ж.
1) Незнакомство.
2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить.
Повінути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣять. Повінь, вітроньку, в ту сторононьку, где мій милий пробував. Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво. Як із низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Прошатиритися, -рюся, -ришся, гл. Промотаться. Був колись багатий пан, а тепер прошатиривсь.
Талапнути, -ну, -неш, гл. Ударить, треснуть. Підійшов медвідь до вепра, як талапне єго позавуш.
