Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати.
Почеркеситися, -шуся, -сишся, гл. Очеркеситься. Чоловік мій воював-воював, та так почеркесився, шо не розберу вже шо і балака.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. У свид жати жито. У свид брати льон. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста.
Шкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати.
