Баба́хнути, -ну, -неш, одн. гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Ум. брилка, брилочка.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села.
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу.
Ляпани́на, -ни ж.? Яка ляпанина, така і хватанина.
На́мір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. без на́міру. Ненамѣренно.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю.
Суниці, -ниць, ж. мн. Земляника, Fragaria vesca (сама ягода). Ой у степу зацвіли суниці. Ум. сунички, суни́ченьки. Вже минули суниченьки й полуниченьки, вже наспіли осінні та вечерниченьки.
Хряпкати, -пчу, -чиш, гл.
1) Хриплымъ голосомъ кричать.
2) О дергачѣ: кричать. Хрящ хряпчит.
