Віддихання, -ня, с. Отдохновеніе. Пішов у темний лужок на віддихання.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Ґонтяни́ця, -ці и ґонтя́рка, -ки, ж. Ель, годная для теса, гонта.
Коропавий, -а, -е. Шероховатый, въ бугоркахъ.
Пірина, -ни, ж. Одно перо, перышко.
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Росять дрібно сльози її обличчя молоде.
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви.
