Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Відспівати Cм. відспівувати.
Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. Дух їй захопило.
Осадкуватий, -а, -е. Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий.
Понамерзатися, -заємося, -єтеся, гл. Намерзнуться (о многихъ). Додре понамерзалися, поки доїхали.
Попинка, -ки, ж. Епитрахиль. Висповідай мене, попе, під попитою.
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
