Нано́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. нане́сти́, -несу́, -се́ш, гл. Наносить, нанести, приносить, принести. Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти. Люде нанесли породіллі мняса, паски, хто яєць, хто молока. наносити. Cм. наношувати.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі.
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Схнути, -хну, -неш, гл. Сохнуть. Моя душа переболіла; моє серце ахне.
Угінчливий, -а, -е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять.
Царівниця, -ці, ж. = цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок!
