Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Ведмедюк, -ка, м.
1) = ведмедчук.
2) = ведмедик 2.
Вугнати, -наю, -єш, гл. = вугнотати.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь.
Знаряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. знаряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить. У наряді доброго коня купувала, мене молодого в поход знаряжала.
Обсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. обіслати, -шлю, -шлеш, гл. Обсылать, обослать.
Охрипти, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму.
Пробевкати, -каю, -єш, гл.
1) Прозвонить (на колокольнѣ).
2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Усещедрість, -рости, ж. Щедрость въ высшей степени.
