А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Горіне́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Он в тотій труні горінець лежит.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? Ой чи журиться отець-мати по мені? Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Не журіться життям вашим.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Понеділок, -лка, м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків.
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Творитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї.
2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив.
Урожайний, -а, -е. Урожайный. На той рік урожайне літо буде.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) = хряпати.
2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
