Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забігання

Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГАННЯ"
Виголити, -ся. Cм. виголювати, -ся.
Викрутасом нар. Изворачиваясь. Тут танцювала викрутасом. Котл. Ен.
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик. Св. Л. 294.
Надовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наковырять, надолбить.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.