Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забігання

Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГАННЯ"
До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.
Лолоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Клокотать при теченіи, шумѣть. Там так лолотить (вода), аж луна в уші б'є. Лубен. у.
Ма́йдати, -даю, -єш и -джу, -джеш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес майдат хвостом. Вх. Уг. 251. Пес майдже хвостом. Вх. Лем. 433. Cм. майдалати.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля. Черном.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради. Мкр. Г. 67.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Поскочити, -чу, -чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. К. (ЗОЮР. II. 201).
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. Н. Вол. у. 2) Убой. Грин. III. 283. Волів женуть на різню. Остер. у.
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. МУЕ. III. 17. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. Лохи. у. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Грин. III. 238. Ум. трибо́к. Вас. 165.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти. Г. Барв. 54 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.