Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забигачкий

Забига́чкий, -а, -е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИГАЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИГАЧКИЙ"
Буритель, -ля, м. Нарушитель.
Відворіт, -роту, м. 1) Отступленіе. 2) Отвращеніе. 3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Панова, -ви, ж. 1) = панва. 2) Раст. Tropaeolum Majus L. ЗЮЗО. І. 173.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували. ЗОЮР. І. 290.
Пошепки нар. Шепотомъ. Пошепки сказала. Г. Барв. 510. Розмовляють собі пошепки. Камен. у.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ном. № 8525., Ум. риженький.
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБИГАЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.