Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забаламутити

Забаламу́тити Cм. забаламучувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАЛАМУТИТИ"
Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
Вугнавка, -ки, ж. = гугнявка. Желех.
Катерга, -ги, ж. = каторга. Мучився 54 годи в турецькій катерзі. К. ЧР.
Кривитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Искривляться. Чобіт привиться. 2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
Опадати, -да́ю, -єш, сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180. 2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Св. Л. 173. Лихі, худі собаки опат санки. Левиц. І. 230.
Підгрязити, -зи́ть, гл. безл. Сдѣлаться грязно. На дворі підгрязило, не дуже добре їхати. Канев. у.  
Підплитник, -ка, м. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Мнж. 103. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Драг. 339. Благослови, Боже... коровай поділити. Мет. 202. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. Кв. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить. Кон. Ар. 97.
Сквернити, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.