Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забара

Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРА"
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Ганчаровий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. невільничок.
Пазушина, -ни, ж. 1) Удареніе на 1-мъ слогѣ. Разрѣзъ пазушный въ сорочкѣ. Гол. Од. 43. 2) Удареніе на 3-мъ слогѣ = пазуха 1. Заложи ручину за пазушину, одірви од серденька злую гадину. Чуб. V. 420.
Поплохшати, -шаю, -єш, гл. Присмирѣть, сдѣлаться болѣе тихимъ. Семен поплохшав. Волч. у.
Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія. ХС. III. 51.
Прошелити, -лю, -лиш, (прошилити?), гл. Просунуть, продвинуть въ отверстіе. Відхилив кватирьку та прошелив руку в вікно, та й достав. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.