Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забивати

Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Харьк. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Я нікого не забив, бо сам душу маю. Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. Подол. г. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. КС. 1882. X. 57. 9)ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Мир. Пов. II. 106. Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. Кв. II. 202. 10)в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Чуб. V. 1018. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Мир. Л. сб. 191. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. Шевч. 591. 11)доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. Мир. Пов. І. 118. 12)па́мороки. Cм. Памороки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. Мл. л. сб. 90.
Кріличка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Ном. № 75. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. МВ. І. 10. Сала кусок положила на кружечку. К. ЧР. 242. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Ном. № 12219. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти. Рудч. Ск. І. 155.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Посиденьки, -ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. Г. Барв. 456. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ. Левиц. КС. 66.
Прогон, -ну, м. см. прогін.
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть. Ном. № 13698.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.