Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забивати

Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Харьк. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Я нікого не забив, бо сам душу маю. Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. Подол. г. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. КС. 1882. X. 57. 9)ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Мир. Пов. II. 106. Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. Кв. II. 202. 10)в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Чуб. V. 1018. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Мир. Л. сб. 191. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. Шевч. 591. 11)доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. Мир. Пов. І. 118. 12)па́мороки. Cм. Памороки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Басурман, -на и пр., м. = бусурман и пр. Мет. 77.
Біяти, -бію, -єш, гл. = бити. Ой про що він її біяв, з якої причини? Гол. І. 197.
Вимальовувати, -вую, -єш, сов. в. вималювати, -люю, -єш, гл. Рисовать, нарисовать, написать красками; раскрасить. Коли б мені тії малярі, вималювала б милого собі. Мет. 52. Трумло збудувати, ще й вималювати. Грин. ІІІ. 364. 2) Вырисовывать, вырисовать, выписывать, выписать красками. 3) Разукрашивать, разукрасить. Я вишию, вималюю милому рукавця. Мет. 20.
Вись, -сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17.
Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Св. Л. 308. Cм. збіжжя.
Клятий, -а, -е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Шевч. 53. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий. Шевч. 135. 2) Переносно: упорный, упрямый.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій. Левиц. Пов. 235.
Пунь, (ня м.?), пу́нька, -ки,, ж., пунькало, -ла, с. зоол. Bombinator igneus, жерлянка. Вх. Пч. II. 16.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.