Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забивати

Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Харьк. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Я нікого не забив, бо сам душу маю. Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. Подол. г. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. КС. 1882. X. 57. 9)ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Мир. Пов. II. 106. Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. Кв. II. 202. 10)в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Чуб. V. 1018. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Мир. Л. сб. 191. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. Шевч. 591. 11)доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. Мир. Пов. І. 118. 12)па́мороки. Cм. Памороки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати. Желех.
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Знаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. знайтися, -дуся, -дешся, гл. 1) Находиться, найтись, отыскиваться, отыскаться. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки. Чуб. V. 3. Побить, то й абихто знайдеться, — от инше діло пожалувать! Ном. № 4072. 2) Только сов. в. Родиться. Дитина знайшлася. КС. 1893. VII. 74.
Обгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обертываться, обворачиваться, обвернуться, закутываться, закутаться. Обгорнулась хустиною. Левиц. І. 27. І встає перед його очима розгніваний Бог, обгорнувшись чорними хмарами. Мир. ХРВ. 32. 2) Сплошь покрываться, покрыться. Хмарами небо обгорнулося.  
Первинчики, -ків, м. мн. Первое отдѣленіе игры въ креймахи. Ив. 39.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав. КС. 1882. IX. 480.
Пробесідувати, -дую, -єш, гл. Проговорить, сказать. Кріль пробесідував до Петра: «Што ж ти потребуєш, хлопку?» Гн. І. 193.
Шпаченько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.