Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забивати

Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Харьк. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Я нікого не забив, бо сам душу маю. Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. Подол. г. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. КС. 1882. X. 57. 9)ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Мир. Пов. II. 106. Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. Кв. II. 202. 10)в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Чуб. V. 1018. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Мир. Л. сб. 191. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. Шевч. 591. 11)доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. Мир. Пов. І. 118. 12)па́мороки. Cм. Памороки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Відхухати, -хаю, -єш, гл. Теплымъ дыханіемъ снова отогрѣть.
Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. ІІ. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. ІІІ. 235.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. Мет. 2) об. = маштула. Там такий манула. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ. Черниг.
Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі. К. ХП. 130.
Поражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. Мет. 378. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Мил. 132. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Мил. 189. Дак ото ми з бабою й порадились. ЗОЮР. І. 65.
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Шмаркотиння, -ня, с. 1) Мокро́та, сопли. 2) Раст. Solanum nigrum. Вх. Пч. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.