Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забивати

Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Харьк. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Я нікого не забив, бо сам душу маю. Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. Подол. г. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. КС. 1882. X. 57. 9)ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Мир. Пов. II. 106. Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. Кв. II. 202. 10)в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Чуб. V. 1018. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Мир. Л. сб. 191. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. Шевч. 591. 11)доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. Мир. Пов. І. 118. 12)па́мороки. Cм. Памороки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Ном. № 28. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Котл. Н. П. 370. Хотіла спать, але не спала. Шевч. 558. Нема нічого без але. Ном. 2447. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. Лукаш. 119. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. Кв. II. 291. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! Греб. 373. 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
Зайди́кати, -каю, -єш, гл. Начать повторять: іди! йди! Іди собі! іди, йди! зайдикав Порох. Мир. ХРВ. 180.
Зт.. Cм. ст..
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Нага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. нагада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться, припоминаться, припомниться. Йому нагадалося. Ему пришло въ голову. Нагадалось вражій бабі молодою бути. Н. п.
Пенарство, -ва, с. Домашній скотъ, вообще домашнее имущество. Нема у мене, щоб хто доглянув і тамтого пенарства. Ольгоп. у. Як перевозився, то привіз дванадцять возів пенарства. Ананьев. у.
Продівувати, -вую, -єш, гл. Прожить въ дѣвицахъ. Чи вік же їй продівувать, зносити брівоньки ні за що. Шевч. 586.
Рожа, -жі, ж. 1) Роза, Rosa centifolia. Также по́вна рожа, панська рожа. Моя врода, як повная рожа. Макс. Сидить Олена між дружок як повна рожа. МВ. ІІ. 66. Ой ти, дівчино, повная роже! Н. п. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. 2) гаєва́ ро́жа. Шиповникъ. МВ. І. 156. 3) Мальва. собача ро́жа. a) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 175, 126. 4) чорна ро́жа. Раст. Althaea rosea. Вх. Пч. І. 8. То-же городня ро́жа. ЗЮЗО. І. 174. 5) ро́жа по́вна. Родъ вышивки. Чуб. VII. 4 27.6)польова. Раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99. 7)перевита, подлужна, польова. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375. 8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. Ум. роженька, роженочка. Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. Чуб. V. 266. Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. КС. 1883. II. 376.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.