Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забігайло

Забіга́йло, -ла, м. Льстецъ, заискивающій человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГАЙЛО"
Захолодиты, -дію, -ешъ, гл. = захолонуты.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Писарівна, -ни, ж. Дочь писаря. Чи там трохи єсть судівен, писарівен і гарних попівен? Котл. Н. П. 344.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Полов'яний, -а, -е. Изъ мякины. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Пообсмажувати, -жую, -єш, гл. Обжарить (во множествѣ).
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку. Котл. Ен.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Теплісько нар. = теплісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІГАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.