Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забігайло

Забіга́йло, -ла, м. Льстецъ, заискивающій человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГАЙЛО"
Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Відгромадити, -джу, -диш, гл. Отгрести (сѣно).
Мару́дний, -а, -е. Копотливый, медленный, мѣшкотный.
Перебігти Cм. перебігати.
Писківка, -ки, ж. Курица, первый годъ несущаяся. Шух. І. 108.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.
Рятуйточки гл. ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки! Лохв. у.
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІГАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.