Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його.
Поїзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется поїзд. Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Ум. поїздонько.
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Разорваться, изорваться, перерваться.
2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. Розмова на тому і порвалася.
3) Cм. пориватися.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Шнирь, -ря, м. = шнир. Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили.
