Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забабити

Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАБИТИ"
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту. Вх. Лем. 411.
Закопи́лити Cм. закопилювати.
Золотуха, -хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. І. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. І. 138.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Колесувати, -сую, -єш, гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен.  
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Натуркотати, -кочу, -чеш, гл. = натуркати.
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L. ЗЮЗО. I. 125.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.