Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забабити

Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАБИТИ"
Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Каправий, -а, -е. Съ гноящимися глазами.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Передягати, -га́ю, -єш, сов. в. передягти́, -гну, -неш, гл. Переодѣвать, переодѣть.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
Покупі нар. = укупі. Ці два покупі стояли один біля 'дного, а я геть далі був. Новомоск. у. (Залюб.).
Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.