Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забабити

Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАБИТИ"
Вишеретувати, -тую, -єш, гл. Очистить передъ помоломъ отъ шелухи (зерно).
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана. Аф. 385.
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. ІІІ. 228.
Злякнути, -кну́, -не́ш, гл. = злякатиВона злякнулася його. Павлогр. у. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею. Мет. 400.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Розгойдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розгойдатися, -даюся, -єшся, гл. Раскачиваться, раскачаться, расколыхаться. Як розгойдаються було, то аж страшно дивиться. Канев. у.
Роззяпина, -ни, ж. = роззявина.
Роспинка, -ки, ж. Распорка (для удержанія двухъ предметовъ въ раздѣльномъ положеніи). Лебед. у. Конст. у.
Уморхати, -хаю, -єш, гл. Утомить, сильно изморить. Хоч яка була вморхана, хоч як задихалась. О. 1861. IX. Стор. 43.
Уповідати, -даю, -єш, сов. в. уповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Гол. І. 203. Зінич застрілив молодого, уповідають. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.