Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь!
Вицюстрити, -стрю, -риш, гл. Сильно высѣчь (розгами).
Закарлю́чка, -ки, ж. Ум. отъ закарлюка.
Зги́бнути, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Сидження, сиді́ння, -ня, с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Через сидіння не впало в лежіння.
Стодола, -ли, стодоля, -лі, ж. = клуня. А вже ж твоя пшениченька в стодолі.