Ворожнеча, -чі, ж. = ворожнета.
Заві́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, обматываться, обмотаться. З гарної дівки гарна і молодиця: гарно (в намітку, напр.) завертиться, любо подивиться. 2) Только сов. в. закружиться, завертѣться. Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє.
Кунштовий, -а, -е. Художественный, артистическій. За стіною скрізь виглядали кунштові верхи оранжереї.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Позавистувати, -тую, -єш, гл. — на що = позавидувати. Позавистував на пшениченьку.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Схибнутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) = схитнутися. Пливе човен води повен, коли б не схибнувся. Схибнувсь віз. Гадки в неї схибнулися.
2) Не устоять. Ось уже й татарський баша.... наближається. Наші схибнулись, — далі. Татарюги навздогін.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива.
2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки.
Хвисьнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвиськати. Хлестнуть. Хвисьнув батогом по конях.
