Букшпан, -ну, м. Самшитъ, буксъ, Buxus semporvirens.
Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий.
2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Крамарька, -ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Ум. крамарочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку.
Мирови́й, -а́, -е́ Мировой. Вже що піп ізв'язав, того ніхто не розв'яже, — хиба мировий розлуку дасть.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Надіть сорочку пазухою назад. 2) Обратно. Нехай не вертається назад.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Поперебувати, -ваю, -єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило.
