Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы.
Жєс, жєсати и пр = жас, жасати и пр.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Клюкати, -каю, -єш, гл.
1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка.
2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають.
8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри
Наболі́лий, -а, -е. Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Потакатися, -каюся, -єшся, гл. Сговориться. Обчество потакалось, щоб не було його у нас.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило.
Скупавіти, (-вію, -єш? или: скупави́ти, -влю, -виш?), гл. Встрѣчено въ слѣд. пѣснѣ: На нашеї на вулиці все купалії молодці. Ой нема, нема натупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. купалий — качественное прилагательное (найкупавший); въ такомъ случаѣ не произошла-ли здѣсь фонетическая замѣна х на к? тогда было-бы: купалий = хупавий — красивый; скупавити — сдѣлать красивымъ, украсить.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости.