Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Палає, як горен. 3) Известковая печь.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Зупиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Підбігли до його і зупинили коня.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його.
Куріп'я, -п'я́ти, с. Цыпленокъ. Ой погнала бабусенька куріп'ята пасти, сама сіла на припічку куделицю прясти. Ум. куріп'я́тко, куріп'я́точко.
Посудити, -джу́, -диш, гл. Посудить. Посудим людей раз, а люде десять раз.
Солодкомовий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Хуртовина, -ни, ж.
1) Мятель, вьюга.
2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля!
3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими.
