Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забарність

Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш. Черн. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРНІСТЬ"
Бочкур, -ра, м. = очкур. Kolb. І. 35.
Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Вавонька, -ки
Ґаздови́тий, -а, -е = Ґаздівний. Желех.
Дові́дний, -а, -е. Доказательный.
Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Пороскисати, -саємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ). Погані чоботи вдалися: небагато й походив по грязі, а чисто пороскисали, вода крізь ремінь іде. Харьк. у.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАРНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.