Веснування, -ня, с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах.
Даре́мне, даре́мно нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. 2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, — не прийшов. 3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса.
Просо, са, с. Просо. Ой на горі просо, під горою жито. Він знай на печі в просі. 2) Проса. Поля засѣянныя просомъ. 3) просо дике. Раст. Amaranthus laudatus L. 4) просо турецьке. Раст. а) = просо дике. б) Sorghum vulgare. 5) про́со, про́со сіяти. Родъ игры (въ двухъ варіантахъ). Ум. прісце́. Іще то не біда, як у просі лобода, а оттоді біда, як ні прісця, ні лободи.
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная.
Стріл, -лу, м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. Велів гармати нарихтувати, на Вирвингород стріли спускати.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі.
Уняти Cм. уймати.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать.
