Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибрикувати

Вибрикувати, -кую, -єш, гл. 1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води. Грин. I. 253. 2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували. Ном. № 11620.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБРИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБРИКУВАТИ"
Бережний 1, -а, -е. = бережкий. Ум. бережненький.
Горо́бчичок, -чка, м. Ум. отъ горобець.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Ніде 2 нар. Нигдѣ. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого. Ном. № 1918.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми. Волч. у.  
Помарнотравити, -влю, -виш, гл. = помарнотратити.
Прокульгати, -га́ю, -єш, гл. Пройти хромая.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБРИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.