Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Вони одягли його в багряницю.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш.
Дурни́ця, -ці, ж. 1) Пустяки, вздоръ. Він дума, що дурниця се. Се дурниця, що мара сниться, а перехрестись та певно й спи. А чоловік дивиться на жидівську щирість, що вони так просять, укинув тії дурниці у голову, про усе забувся, сидить собі та мед горілку попиває. 2) Глупый или нехорошій поступокъ. Не хапайсь дурниці, — не будеш сидів у темниці. Чоловіка вік любила, не неслась в дурницю. Ой Грицю, Грицю, Грицю, не вдавайся у дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й матінка не порадить. 3) Даровщинка. дурни́цею, дурни́чками, на дурни́цю. На даровщинку, даромъ. Що перш дурницею доставалось, то тепер або випросити треба, або купити. Йому б усе дурничками. Ізвик на дурницю. 4) Раст. Vaccinium Myrtillus. Ум. дурни́чка. дурни́чки (какъ нарѣчіе). 1. Попусту, безъ дѣла. Наймити вештались у дворі, одникували од роботи, все длялись дурнички, а воли дурнички, стояли в загороді. Даромъ. Наїдяться, нап'ються дурнички.
Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. . От і змилила вже. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила.
Китайський, -а, -е. Китайскій.
Лебедя, -ді, ж. Лебедь-самка. Стенька вже була, а хороша та чепурна, як тая лебедя. Ум. лебідка, лебідонька, лебідочка.
Перелякати, -ся. Cм. перелякувати, -ся.
Пригрубник, -ка, м. ? Пани чаї та шпунти п'ють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Cм. грубник 2.
Хватькома нар. = хватком.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ум. хворостинка.
