Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Затверді́ти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть.
Капші, -шів, мн. ? Чортови капші.
Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.
Линтва́рик, -ка, м. Ум. отъ линтварь.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. 2) Насѣк. = світун.
Суперечка, -ки, ж. Ум. отъ суперека.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків.
