Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Отпаять.
Зара́ди нар. Ради, изъ-за. Треба миритися заради дітей.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати.
Напада́тися II, -даюся, -єшся, сов. в. напа́стися, -паду́ся, -дешся, гл. Накидываться, накинуться, нападать, напасть, придираться, придраться. Всі нападаються. Нападись на кого багатшого.
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ.
Побанити, -ню, -ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Ложечки побаню. Горшки побаню. В роті побанити.
Порозриватися, -ва́юся, -єшся, гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ).
Укро нар. Трудно, тяжело.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить.
Шабелька, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
