Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться.
Вишнябати, -баю, -єш, гл. Выйти съ трудомъ, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить.
Ляск, -ку, м. Звукъ хлопанія, щелканія. Що це за ляск? — Це на ставку хтось стріляє. Батіг без ляску.
Отамання, -ня, с. соб. Атаманы, козацкое начальство. Чернь-козаки позбірались на раду, а отамання ще не посходилось.
Пістити, -щу, -стиш, гл. = пестити. Пістить теля коло рук, то й віл такий буде.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица).
Спокусник, -ка, м. Искуситель.
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше.
Тарабанчик, -ка, м.
1) Ум. отъ тарабан.
2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є.
Харисто нар. Опрятно, чисто.
