Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибілити

Вибілити Cм. вибіляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЛИТИ"
Зака́пати, -паю, -єш, гл. = закрапати. Червона кров закапала з пучки. МВ. ІІ. 66.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Насуплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. насупитися, -плюся, -пишся, гл. Нахмуриваться, нахмуриться. Один з троянської громади, насупившися, все мовчав. Котл. Ен. II. 34. Лемішка сидів насупившись. Левиц. І. 275. А тут хмара насупилась і зразу така темрява! Г. Барв. 236.
Поварець, -рця, м. Перекладина, на которую навѣшиваютъ котелокъ, когда въ немъ варятъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Половник, -ка, м. 1) Закромъ для мякины. Угор. 2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Чуб. VII. 397. Лохв. у. Славяносерб. у. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята. Фр. Пр. 136.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Сморчок, -чка, м. = сморж. ЗЮЗО. І. 128.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.