Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують.
Вищезати, -ваю, -єш и вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. Каченята вищезли: ворони вихапали.
Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Прийшов докорити світові за гріх.
Каплавухий, -а, -е. = капловухий. Чи ба який капловухім!
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща.
Негайно нар. Немедленно, спѣшно, экстренно. Негайно приведіть посли до мене.
Пожадливість, -вости, ж. Вожделѣніе, похоть, жадность.
Пообгризати, -за́ю, -єш, гл. Обгрызть (во множествѣ). Оці кісточки пообгризай.
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
