Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Лагодити, -джу, -диш, гл.
1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. За панича лагодила, за немила дала.
2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив.
3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі.
4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами.
Перемінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. переміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Перемѣняться, перемѣниться.
2) Превращаться, превратиться. В тих дванаціть хлопа перемінило сі дванаціть місіців, що на небі.
3) світ перемінився. Потемнѣло въ глазахъ. Як ударе, то переміниться білий світ.
Позадумувати, -мую, -єш, гл. Задумать (во множествѣ).
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. Як припустив бігти, — утік. Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив.
Приспати Cм. присипляти.
Рундук, -ка, м.
1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям.
2) Ларь на базарной площади. Ум. рундучок.
