Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл.
1) Выдалбливать, выдолбить.
2) Выковыривать, выковырять.
3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає.
Віслюк, -ка, м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти.
Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді.
2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. Ум. вороненький.
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
Куштунок, -нку, м. Проба; отвѣдываніе. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людім.
Мислі́те с. нескл. 1) Церк.-слав. названіе буквы М. 2) писати мисліте. Шататься въ пьяномъ видѣ. Було на світі все не мило, мисліте по землі писав.
Одноголосно нар. Единогласно.
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Хаміль меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ).
