Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Відпарювати, -рюю, -єш, сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.
Віршувати, -шую, -єш, гл.
1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче.
2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе.
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Наї́зжий, -а, -е. Пріѣзжій, заѣзжій. Дав приказ, щоб наїзжі купці йшли її одчитувати.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Поскромадити, -джу, -диш, гл.
1) = поскребти.
2) — потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов.
Розбовкатися, -каюся, -єшся, гл. Раззвониться.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії.
