Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивалити

Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛИТИ"
Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Інститутський, -а, -е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.
Ом'яснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ошибиться. Вх. Зн. 43.
Осолода, -ди, ж. Услада. К. ЦН. 268. Він дав таку в печалях осолоду. К. МБ. XII. 273.
Поважність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило. Кв. II. 52.
Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини. ЗОЮР. І. 105.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.